Мінеральні джерела Келечина наводяться С. Сабо. у переліку 234 відомих мінеральних вод Закарпаття ще в 1876 році. В 1935Ф. Візнер відзначав, що на лівому березі р. Репинки на відстані в 500 кроків від дороги в с. Келелечин є З джерела вуглекислої залізистої води, яка придатна для розливу.
В 50-ті роки були пробурені свердловини на правому березі ріки у 2 км від села. Розлив мінеральної води «Келечинська» з використанням різних методів стабілізації заліза періодично проводився з 1987 року зі св. № 359 з глибини 110 м (Воловецький завод продтоварів, Міжгірський завод «Електрон») зараз відновлюється фірмою «Царська криниця».
На даний час вона використовується для питного лікування в гематологічному реабілітаційному відділенні санаторію «Верховина» курорту Сойми.
Хімічний склад мінеральної води «Келечинська»
Келечинське родовище одне із найбільших на Україні родовищ залізистих мінеральних вод. У його складі 12 свердловин, 8 джерел із орієнтовним дебітом до 500 м³ /добу (затверджені запаси із 3 свердловин, що можуть використовуватись для розливу, складають 207 м³ /добу). Водоносний горизонт свердловин напірний, тріщинно-жильний, інтенсивно газуючий вуглекислим газом при виході на поверхню.
Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої залізистої маломінералізованої гідрокарбонатної кальцієвої, магнієво-кальцієвої води «Келечинська» є високий вміст карбонатного заліза (від 15 до 30 мг/л при мінімальній добовій потребі заліза 120 мг), а також інших важливих для організму мікроелементів, зокрема кальцію і магнію із оптимальним їх співвідношенням. Келечинський залізистий нарзан завдяки значно вищому вмісту заліза порівняно з залізистими нарзанами інших типів було виділено в класифікації мінеральних вод в окремий Келечинський тип «залізистих вод з високим вмістом металів».
Залізо в мінеральній воді свердловин Келечинського родовища майже повністю знаходиться в двовалентній його формі, в джерелах — частково в тривалентній, колоїдній та пов’язаній в органічні комплекси. Один літр води містить від 100 до 400 мг кальцію, що становить майже половину добової потреби організму дорослої людини. Завдяки високому вмісту вуглекислоти води такого складу мають ще і надзвичайно приємний смак, прекрасно тамують спрагу.
В Карпатах місцеве населення називає їх буркутами, на Кавказі — нарзанами, в Монголії — аршанами, що означає «богатир-вода». Кисловодський нарзан (кисла вода) М. Ю. Лєрмонтов назвав «холодним кип’ятком». Дійсно, вуглекислі води у місцях інтенсивних виходів на поверхню, як це спостерігається в Карпатах, завжди бурлять, створюючи незалежно від температури враження кипіння, завдяки виверженню із надр разом з водою вуглекислого газу.
Усього на Закарпатті розташовано до 60 водопроявів залізистих мінеральних вод, зокрема залізистих нарзанів Келечинського типу.