Гора «Петрос» - одна з найвищих вершин Чорногорського хребта, знаходиться в північно-західній частині хребта, між горами «Шешул» та «Говерла». ЇЇ висота - 2020 м над рівнем моря. Петрос друга за величиною гора після Говерли. Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними розсипами, північний і північно-східний - урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Покритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоті 1530-1600 м). Взимку досить часто бувають сніжні лавини. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини Рогнеска.
Гора «Петрос» популярний об'єкт туризму; для альпіністських сходжень має категорію 1Б (тільки взимку). Категоруванню підлягає маршрут по південно-східному ребру. Воно дуже стрімке, проте тут збирається менше снігу і нема небезпеки сходження лавин. На шляху, якраз на ребрі, є три "жандарми" - скельні виступи висотою по 8-12 метрів. Піднімаючись на вершину взимку, потрібно строго дотримуватись потрібного маршруту, і ні в якому разі не спокушатися на бажання траверсувати схил, йти серпантином, як зазвичай це роблять влітку. В такому разі є велика небезпека підрізання схилу чи ще гірше кулуару, а це може спровокувати лавину.
До Вашої уваги маршрут на гору «Петрос» з села Кваси
Вихідний пункт — залізнична станція Кваси (довжина траси 15 км і 1500 м угору). У Квасах йдемо автотрасою у північному напрямку, проходимо під залізничним мостом, трохи далі повертаємо праворуч на міст через Чорну Тису. Тут, біля турбази, на лівому (географічно правому) боці невеликого потічка починається дорога, яка веде лісом по схилах Квасівського Менчула і неподалік від його вершини (1314 м) виходимо на полонину, розміщену на західному відгалуженні гори Шесул (1728 м). Недалеко розташована споруда старої сироварні, а також будинок стаціонару біологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка. Йдемо далі дорогою, яка траверзує вершину Шесул, залишаючи її праворуч, і виводить на сідло між нею і хребтом Петроса. Тут залишаємо дорогу, яка веде праворуч попід хребет Петроса, виходимо на лінію хребта і трохи стежкою, трохи бездоріжжям, йдучи у північно-східному напрямку, виходимо на вершину Петроса.
Можливий інший варіант виходу з Квасів. Дорогою від залізничної станції йдемо до центру Квасів, минаємо автостанцію і потім повертаємо ліворуч на підвісний місток через Тису. Тут починається стежка, яка стрімко веде догори у північно-східному напрямку. Вона виходить на відкриту леваду, потім заходить у рідкий ліс, нагорі повертає дещо ліворуч і виводить на дорогу біля згаданої сироварні. Далі треба йти так, як було описано вище. Цей вихід на Петрос коротший, але підйом угору тут значно важчий.
Краєвиди з Петроса майже такі ж, як з Говерли. Особливо гарно виглядає головний хребет Чорногори, який можемо спостерігати по всій його довжині — від Говерли до Попа Івана. Чіткіше, ніж з Говерли, видно Близницю і за нею — ряд полонин хребта Свидівець.