Площа - 635 км2
Населення – понад 54 тис.чол.
На території району розташовані 43 населені пункти, серед яких 1 місто, 1 смт та 41 село
На території району проживають кілька десятків рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені угорці (домінуюча національність у районі), українці, росіяни, роми, євреї.
Берегівський район на півдні межує з Угорщиною (є митні переходи Косино, Лужанка, Дзвінкове), а також межує з Мукачівським (на Заході), Ужгородським (на Південному-Заході), Іршавським (на Півночі) та Виноградівським ( на Сході) районами Закарпатської області
Берегівський район відомий своїми термальними водами. Це єдиний район Закарпаття, де є багато свердловин з гарячою мінеральною водою, яка містить у собі багато заліза.Поки що побудовані два басейни з термальними водами, закінчується будівництво третього.
Географія
Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території, району протікають ріки Боржава, Тиса, канали Верке та Чорний Мочар. З корисних копалин тут є поліметалічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти.
Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів. По території району також проходить залізнична лінія Чоп-Батьово-Виноградів.
Історія
Територія району заселена з давніх давен. Виявлено багато стоянок, найдавніші з яких датовані понад 12 тис. років тому. З приходом угорських племен в Х ст. на території району засновуються нові укріплені поселення. В ХІ ст. засновано м.Лампертсас, яке пізніше одержало назву Берегсас. У 1241 році територію району спустошили орди хана Батия. Після навали місто та навколишні поселення почали заселяти нові переселенці. Землі мали багато привілеїв. 1271 року місто стає центром Березької жупи. У 1347 році місту надано статут королівського міста, воно одержало свою печатку. На початку XVIII ст. Берегівщина стає одним з центрів визвольної війни угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці проти Габсбургів. Після розгрому повстання в 1711 році місто стає власністю австрійського графа Шенборна — Бухгейма. Основним заняттям населення в ті часи було землеробство та виноградарство. Після першої світової війни територія району, як і Закарпаття ввійшла до складу Чехословаччини. В 1937 році угорські війська захопили територію Берегівського району. У жовтні 1944 року радянські війська визволили територію району. В 1946 році був утворений Берегівський округ з центром в Берегові. В 1953 році утворений Берегівський район.
Культура
Мережа установ культури і мистецтва Берегівського району складається: з 44 закладів клубного типу, 41 бібліотеки, 4 дитячих мистецьких шкіл, Угорського драматичного театру ім. Д.Іейша, 4 музеїв на громадських засадах.
Відродження народного мистецтва, розвиток художньої самодіяльності та організацію дозвілля населення району забезпечують Районний центр культури і довкілля, міський будинок культури "Геолог", 2 сільських будинки фольклору (сс. Великі Береги, Квасово), Центр дозвілля (с. Берегуйфалу), 12 сільським будинків культури, 4 міським та 19 сільським клубів, 4 клуби-бібліотеки.
В закладах культури клубного типу працює 60 чоловік, з яких 54 забезпечують культурно-освітню діяльність. В клубних установах району працюють 365 клубних формувань з кількістю учасників 4313, з них 229 – гуртки художньої самодіяльності, в тому числі 101 дитячих. Три колективи носять звання "народний". Клубними закладами організовуються культурно-масові замоди з нагоди відзначення державних, релігійних, традиційних свят та урочистостей. Щорічно прводяться фестиваль "Бережський тиждень", осінній фестиваль "Золота осінь", народні свята винозбирання, свята урожаю, Міжнародний конкурс дитячої художньої творчості "Природа очима дітей" до дня пам’яті Чорнобильської катастрофи, обласний фестиваль виконавців угорської пісні.
Населені пункти Берегівського району:
Астей (Лужанка) Великі Береги Велика Бакта Квасово
Бадалово Берегово Геча Мужієво
<<Населені пункти Закарпаття
Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.