Сасово - село, що знаходиться у Виноградівському районі Закарпатської області. Центр сільської ради, розташоване на лівому березі Тиси, в 9 км від районного центру і в 6 км від залізничної станції Королево.
Орієнтовна кількість населення – 2 750 осіб.
У селі розміщена центральна садиба колгоспу «Україна», за яким закріплено 2703 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1987 га орної землі, 11 га саду, 58,5 га виноградників, 32 га сіножатей, 615 га пасовищ. Вирощуються зернові (в основному кукурудза, пшениця) і технічні (переважно тютюн) культури. Тваринництво-м'ясо-молочного напряму. 12 передовиків колгоспного виробництва удостоєні нагород, в т. ч. ордена Трудового Червоного Прапора - керівник мехзагону І. Ю. Кедик.
На території Сасова працюють: восьмирічна школа, дитячий садок, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, універмаг, магазини, відділення зв'язку, ощадкаса, будинок побуту.
Сасово відоме з XIII в. У березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1925 р. створена сільська організація КПЧ. У роки окупації села хортистської Угорщиною були розстріляні жителі Сасова М. В. Криванич, І. М. Човбан, Д. М. Дуля, Ф. А. Дьордь, І. Ю. Кекерчінь.У 1970 р. в Сасові відкрито пам'ятник на честь полеглих добровольців-односельчан і радянських воїнів-визволителів.
Уродженцями Сасова є доктор медичних наук М. Ф. Шуба, кандидати біологічних наук Н. І. Бідзіля та І. А. Данко, кандидати історичних наук В. І. Бідзіля, П. Є. Бідзіля і В. І. Олаг, кандидат фізико -математичних наук В. М. Шуба.
У Сасові виявлені залишки поселення епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. Е..).